Вперше про кріп згадується ще в Древньому Єгипті. Походить він з Малої Азії. Широко відомі його цілющі властивості, але оскіко стаття все ж таки про кулінарію, то про кріп, як пряність й буде йти мова.

Використовується він при проготуванні страв як свіжому, так і в сушеному вигляді. Хоча в Україні віддається перевага свіжому кропу.

[ad#horizontal_centered_banner]
Кріп має яскравий смак, тому вибірково поєднується з іншими прянощами. Пасує до петрушки, кінзи, часнику.

Оскільки свіжий кріп містить в собі ефірні олії, то додається, при приготуванні гарячих страв, майже перед самим завершенням. При використанні сушеного кропу – додається за 10-15 хв до остаточного приготування страви.

Добре приправляє молочні страви, такі як: супи, соуси та страви з сиром. Смакує в омлеті.

Свіжий кріп використовується в овочевих та грибних стравах, додається до вареної та тушеної риби.

Пару пучків кропу ще влітку було кинуто в морозильник. Наприкінці зими він все ще був при датний до ужитку. Але от халепа: все що лежало в морозильнику поруч – все наскрізь просякло запахом кропу. Добре, що то була риба та свинина, а не морозиво. Так що, мабуть, на майбутнє, зберігатиму кріп в герметичних пакетах.

P.S. Стверджується, що кріп впливає на зниження солі у страві, запобігає перенасиченню організму сіллю. Хм… буду знати.