Паприка веде своє походження, як і всі перці чілі, з Америки, але, на сьогоднішній день, міцно асоціюється з угорською кухнею. Хоч завезені перці чілі були з Америки, але розповсюдження вони отримали в Південній Африці, а далі почалась міграція на північ, поки не досягла Балканів, де заснувалась в місцевій кухні. Лише потім паприка стала використовуватись в стравах Старого Світу.

Існує декілька різновидів паприки, що її пропонує ринок. Найбільш відомі:

• Угорська. Налічує вісім видів: від солодкої до майже не солодкої, але гострої; остання – за кольором від жовтої до світло-коричневої
• Іспанська. Від солодкої помірно гострої до гірко-солодкої та пекучої

Використання паприки при приготуванні став варіюється в залежності від країни. Але, загалом, це універсальна пряність.

Паприка відмінно пасує до салатів з картоплею чи яєчних салатів. Вона є незмінною складовою багатьох соусів та супів.

Майже жодна страва з морепродуктами будь-якої національної кухні не обходиться без використання цієї прянощі. Й, звісно різноманітні стави з м’яса птахів чи яловичини/свинини/баранини: ковбаски, м’ясо гриль, тушені чи смажені.