Натрапив на цю ковбасу я зовсім випадково: в “Ашані” провадилісь “Італійські дні” й, як годиться в таких випадках, зі знижкою продавались товари, що їх було не розпродано. Були дійсно продукти італійського виробництва, але серед них – українського, з тих, що, з більшим або меншим ступенем наближення, схожі на італійські. Серед них впала в око ковбаса, що, як на мене, з Італією має спільного хіба що назва: “Брізоло”.

Я не знайомий з продукцією виробництва “Луганські делікатеси”, то ж подвійне приємне враження залишила оця їх “ковбаса” (чому саме в лапках – далі поясню).

Перше – це те, що всі написи виконано українською. І це продукція з Луганщини!

Друге – ну чесно, це у мене язик не повертається це називати ковбасою. Цілком можливо, що я просто не знаю про те, як таку продукцію варто називати? Але це просто сирокопчений шматок м’яса, що його нарізано у формі ковбаси. При ціні 7.36 € за кілограм – це найкраще з того, що сьогодні пропонує ринок.

UPD. Типово для постсовкових виробників: спочатку виготовити якісний продукт, а потім, поступово, погіршувати якість. Придбав цю ковбасу нещодавно (04.01.2014): насотана водою, пересолена. Ну й ціна виросла. Оскільки тепер я можу порівнювати з тим, що мені пропонували спочатку та й обману я терпіти не можу, то спроба у виробника вийшла невдалою: покупця в моїй особі вони не залучили. З чим “Луганські делікатеси” й вітаю.