Коктейль “Pina Colada”
Ясновельможне панство! Хочу запропонувати вашій увазі коктейль, аутентичним смаком якого майже неможливо насолодитись, якщо замовляти його в українських барах. Так само важко дізнатись істинну історію виникнення коктейлю “Pina Colada” – вона не менш заплутаніша, ніж у “Long Island”…
0,61 €Перераховано в євро з гривень по комерційному курсу на момент написання рецепта
- 30 мл білого рому
- 90 ананасового соку
- 30 мл кокосового молока
- кришений лід
Ось декілька версій:
Версія перша, найбільш правдоподібна
15 серпня 1954 чоловік на ім’я Рамон “Monchito” Мареро представив “Pina Colada” в барі “Beachcomber” готелю “Caribe Hilton”, що в Сан-Хуані. На той час це був чи не найвідоміший готель в місті й часто приймав у себе найбільших багатіїв Голівуду. То ж керівництво поставило перед “Monchito” завдання створити новий напій, що був би візитівкою готелю. Протягом трьох місяців бармен експериментував з різноманітними інгредієнтами за участі шейкеру та блендеру. Так народився, у тому вигляді, який відомий нам сьогодні, коктейль “Pina Colada”.
Версія друга
В 1963 році іспанець Рамон Портас Мінгос, що написав декілька книжок, присвячених коктейлям, та працював в одному з найкращих барів Буенос-Айресу, під час своєї подорожі до Південної Америки зустрів іспанського шеф-кухаря Пепе, чия ресторація “Barrachina” в Сан-Хуані була відома своєю паельєю. Незабаром Пепе найняв Рамона в якості старшого бармена. Експериментуючи, дон Рамон змішав ананасовий сік, кокосові вершки, згущене молоко та лід в блендері, створивши найбільш поширений рецепт Pina Colada. На згадку про цю подію в “Barrachina” висить меморіальна дошка: “Будинок, в якому, в 1963 році, доном Рамоном Портасом Мінгосом була винайдена Pina Colada”.
Версія третя
Іспанець Рікардо Гарсіа приїхав в Сан-Хуан працювати в готелі “Caribe Hilton”. Там, в якості вітального коктейлю, подавали Coco Loco – суміш кокосового соку, рому, вершків, кокосового молока, зі шматочками кокосу. Одного дня 1954 року Гарсія лишився без свіжих кокосів, можливо через страйк профспілок, тому прикрасив коктейль шматочками ананасу, яких у нього було вдосталь. Випадковий змішувач напоїв помітив присмак ананасів й став експериментувати з соком свіжовичавлених ананасів, звідси й назва. Бо, в перекладі з іспанської, “Pina Colada” й означає чавлений ананас. Хороша історія, але от чи варто їй вірити?
Версія четверта
Найдавніша (по припустимих часах виготовлення коктейлю) теорія відправляє нас до часів що сильно передують 1954 року – в 1800-і. Пуерторіканський пірат Роберто Кофресі, більш відомий у фольклорі Карибського басейну як El Pirata Cofresí, створив подобу коктейлю, що складалась з суміші рому, кокосового молока та ананасу, й користував його як напій для покращення моралі екіпажу свого корабля. Коли Кофресі помер в 1825 році, рецепт пішов у небуття разом з ним.
Приготування Pina Colada
Всі складові збити в блендері та вилити суміш в склянку для коктейлів (Кубок чи Hurricane, на вибір).
Прикрасити коктейль шматочком ананасу та коктейльною вишнею.
P.S. Коктейль “Pina Colada” належить до офіційного списку коктейлів Міжнародної асоціації барменів (IBA).
Я теж якось пробувала, але щось не пішла в мене та піна колада.
Раджу Вам спробувати приготувати коктейль “Анна” – як на мене більш оригінальний напій!!
Так, смак коктейлю незвичний, як на пересічний український смак.
Але от порівнювати його з кавовими коктейлями, як на мене, дещо невдала спроба.
Запропонований вами коктейль варто порівняти з “однокласниками”. Н-ну, наприклад, з Irish cream coffee.